Ви знаєте, а я не тужу…
Не кір дитячий -ностальгія
у закодованного тліє.
Всі п’ють, а я довкола кружу,
бо ти не хочеш, чи не смієш?
Питання ” на засипку”, друже.

Ви знаєте, я зненавидів,
коли до хрипу “ненько”, “ненько”,
в кишенях мнуть щось помаленьку,
як у Мадриді на кориді.
І лиш строкатіють наклейки
на вічній осені обридлій…

Ви знаєте, як я лікую
роздвоєння душі і тіла?
Заплачено високі ціни
і гріх повторювати всує
ім’я твоє, о Україно!
…Та лиш воно одне рятує.