любить не кожне серце стане
твій лід не розтопив мій жар
в шаленім полум'ї згорає
мій лист кохання – в вічність дар

я висвітлю вчорашній смуток
в рядках ліричних сих безмежних
той щирий зимній поцілунок…
від нього палко ми залежні

сьогодні твій наснився образ
тепло обіймів на прощання
і вуст твоїх шовкову м'якість
відчула уві сні востаннє

так хочу вірити, що завтра
що через довгий час порізно
зв'язок душ наших ми не втратим
думками з'єднані наміцно