ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Новинки    Патріахат

Патріахат

Патріархат – цікава штука.
Через нього не могли навчатись ми,
І працювати не могли.
Століттями нас тільки й вчили:
"Маєш заміж вийти ти",
Шлюб – розміная монета,
щоб закрити всі борги.
А ти лиш жінка, маєш право
сидіти вдома, вдень, вночі,
готувати всім борщі.
Цього нас світ навчав роками.
А зараз ти лише подивись:
Ти хочеш вдома лише сидіти?
Не заробляєш значить ти?
Меркантильна значить ти!
З милим рай і в шалаші!
Ти заробляєш, та не будеш
з дітьми нашими сидіть?
Ти що не мати?
Ти забула?
Твоє місце у плити.
Ти заробляєш?
І готуєш?
З дітьми нашими сидиш?
В дзеркало, не забудь лиш подивись,
ну, люба моя, придивись.
Тут не завадило б прибрать,
а тут трошечки додать.
Не забувай, ти ж жінка, люба,
ти завжди маєш виглядати
так, ніби грьобаний брільянт.
Не встигаєш все це ти?
Можливо я щось пропустив.
А що ти робиш взагалі?
На завод же ти не ходиш.
Чому жалієшся тоді?
Який ще в сраку фемінізм?
Про що ти зараз говориш?
Ніхто не трогає тебе!
Сама придумала це все!
Згвалтували там тебе?
А що ти пила?
що робила?
а одягнутись не хотіла?
Сама у всьому ти тут винна.
Проблема завжди лише в тобі.
Ти завжди будеш недостатньо,
чи вже занадто будеш ти…
Насправді річ не у тобі,
а лише у тім, що жінка ти.<br>Вікторія

  Новинки    Батьки

Батьки

В мене в житті було багато жахіть,
Багато проблем, забагато страхів.
Багато труднощів я пережила,
Багато травм проговорила
І часто дивуюсь сама собі.
Як я це пережила?
Як я змогла все це пройти?
Як я зуміла з розуму не зійти?
Я довго думала, я гадала
та нарешті відповідь мене осіяла,
В мене були чудові батьки!
Вони давали мені настанови,
Вони приймали, допомагали,
Вони давали усю любов.
Вони простьо мене сприймали
Не як їх додаток,
Не як проєкт,
А як цілісну особистість,
Як окрему людину.
Яка має свої бажання, та почуття.
Вони вміли слухати, чути і розуміти.
І це моя гордість!
І цим я пишаюсь!
За це я дякую і поклоняюсь!<br>Вікторія

  Новинки    Не так сталося як гадалося

Не так сталося як гадалося

Was ist das Schicksal oder Wo ist ein Schicksal 

Життя-буття змінилось зненацька
Не гадкували ми про війну 
Як же так сталось — сусіди напали 
Спочатку бентежило всіх — а чому?

Зараз же відповідь всім нам відома
Московити давно вже є вороги
Два вічно-непримиренні народи
Друге питання постає – а коли?

П'яте століття триває змагання
Наш народ – “степовий вовк”
Вітдаєм за свободу і душу, і тіло 
Але не питаєм – а потім та що?

Душу і тіло вітдали, а далі? 
Хтось замислювався, що буде з нами?
Деякі скажуть, та не на часі 
А, ну гаразд, тоді ми програли<br>Гліб

  Пори року    ЦВІТЕ ВЕСНА

ЦВІТЕ ВЕСНА

Цвіте весна, міняє кольори,
Дещо миттєве,
швидко відступає,
Усе цвітуть туманами сади,
Бузкове розмаїття огортає.

Повіє медом від акацій, лип
У літній день, у гарячішу пору,
Гудінням бджіл у шелесті,
повз скрип…
Зів'ялий цвіт
посипеться додолу.

Якби весь рік
так пахнув медом, цвів,
Гуділи бджоли,
листя шелестіло…
Мрійливо погляд
догори злетів,
Його бажання
з вітром полетіло.

19.04.2024.

  Лірика життя    Нитка щастя

Нитка щастя

Моє щастя прокинулось вранці,
І протерло лице кулачком.
Він мені посміхається й зайцем
Суне з ліжка тихенько бочком.
Моє серце так тихо і ніжно
Нитку щастя пустило за ним.
Утікає мій зайчик так смішно
Я із ниткою поруч біжим.
Берегти,цінувать, цілувати
Обіймати вночі й білим днем.
Дарувати любов й получати
Бути мамою,що Супермен.
Нитка щастя життя перетнула,
Не одна вона їх тисячі.
Не одного та нитка вернула
Із далеких країв далечі.
Моє щастя ще поки маленьке,
Тихо спить уночі,мов клубок.
Спи зайчатко сіренько-біленьке,
Спи прекрасним й чарівним ти сном.

  Лірика життя    Нитка щастя

Нитка щастя

Моє щастя прокинулось вранці,
І протерло лице кулачком.
Він мені посміхається й зайцем
Суне з ліжка тихенько бочком.
Моє серце так тихо і ніжно
Нитку щастя пустило за ним.
Утікає мій зайчик так смішно
Я із ниткою поруч біжим.
Берегти,цінувать, цілувати
Обіймати вночі й білим днем.
Дарувати любов й получати
Бути мамою,що Супермен.
Нитка щастя життя перетнула,
Не одна вона їх тисячі.
Не одного та нитка вернула
Із далеких країв далечі.
Моє щастя ще поки маленьке,
Тихо спить уночі,мов клубок.
Спи зайчатко сіренько-біленьке,
Спи прекрасним й чарівним ти сном.

  Лірика життя    Нитка щастя

Нитка щастя

Моє щастя прокинулось вранці,
І протерло лице кулачком.
Він мені посміхається й зайцем
Суне з ліжка тихенько бочком.
Моє серце так тихо і ніжно
Нитку щастя пустило за ним.
Утікає мій зайчик так смішно
Я із ниткою поруч біжим.
Берегти,цінувать, цілувати
Обіймати вночі й білим днем.
Дарувати любов й получати
Бути мамою,що Супермен.
Нитка щастя життя перетнула,
Не одна вона їх тисячі.
Не одного та нитка вернула
Із далеких країв далечі.
Моє щастя ще поки маленьке,
Тихо спить уночі,мов клубок.
Спи зайчатко сіренько-біленьке,
Спи прекрасним й чарівним ти сном.

  Лірика життя    Нитка щастя

Нитка щастя

Моє щастя прокинулось вранці,
І протерло лице кулачком.
Він мені посміхається й зайцем
Суне з ліжка тихенько бочком.
Моє серце так тихо і ніжно
Нитку щастя пустило за ним.
Утікає мій зайчик так смішно
Я із ниткою поруч біжим.
Берегти,цінувать, цілувати
Обіймати вночі й білим днем.
Дарувати любов й получати
Бути мамою,що Супермен.
Нитка щастя життя перетнула,
Не одна вона їх тисячі.
Не одного та нитка вернула
Із далеких країв далечі.
Моє щастя ще поки маленьке,
Тихо спить уночі,мов клубок.
Спи зайчатко сіренько-біленьке,
Спи прекрасним й чарівним ти сном.

  Лірика    Він

Він

Він поруч,дім поруч..
І тихий полину дурман.
Знов тиша,знов шум
Місто,люди.
В очах його бачу дурман.
Він захист,він мрія,він щастя.
Він мить,він війна,він любов.
Біжу я від нього й до нього стираючи ноги у кров.
Він зник, дім руїна…
І згарище душить чомусь.
Не чутно дурману полину,
До нього я знов не вернусь.
Він тінь, він омана, він мряка.
Він вічність,він пустка, ніщо.
Душа мов скадена собака
І їй не потрібен ніхто.

  Про життя    Залишайся Людиною

Залишайся Людиною

Ти Людина! І це є найвище звання,
Що дається як в світ цей прийшли.
І завдання твоє,через довгі роки,
Це звання крізь життя пронести.

Пам'ятай про батьків,їхній вік поважай,
Бо це Рід твій, коріння твоє.
Як казали волхви у славетні часи,
"Із коріння росте деревце".

Не біжи за грошми,бідним руку давай,
Бо не знаєш що буде з тобою.
Зараз ти на коні,завтра вже на землі,
Доля так може грати з тобою.

Тіло теж не трави, ясний розум щоб був,
Бо здоровий дух в сильному тілі.
І щоб Рід твій і далі міцнів, процвітав,
Треба щоб були гени міцними .

Залишайся Людиною,ціле життя,
Ти тримай в голові це як мантру,
Не важливо який заклад ти закінчив,
"Виховання",Найвище навчання.

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]