Прекрасна володарка чистих водоймів
Ти світла могутня Богиня Води,
На березі річки до тебе звертаюсь
Даруй чистоту і здоров'я мені.

Водою цілющою хочу омитись
Очистити душу і ясність думок,
Води прохолода мов жаром охопить
Енергія тілом біжить як струмок .

Дарами я хочу тебе пригостити
За воду небесну,цілющу твою.
За ріки,озера,холодні криниці.
Що сили зростати даєш врожаю.

У води твої опускається сонце,
І сил набирається в них цілу ніч.
Щоб зранку світити ясною зорею.
Й тепло дарувати онукам твоїм.

Дружину Дажбога шануємо щиро,
Бо води твої то основа життя.
З народження і до дороги у Вирій,
Нам сили дарує священна вода.

Ой, котиться котиться та й нашим селом
Голосна колядочка, в хату йде з добром.
А там щедрувальники ходять із мішком,
Вранці засівальники золотим зерном
Засівають кожного, щастя зичать всім,
Любові та злагоди.Нехай прийде мир.

І здоров"я множиться, відніметься зло,
А достаток кожному додається знов.
Радість хай поділиться з друзями навпіл,
Сядемо разом всі ми за святковий стіл.

2016 р.

Засіяла вже Зірка вечірня,
А у хаті святая вечеря.
За столом вся родина зібралась,
Бо Дитяточко Боже у Яслах
В пеленах сповила Його Мати,
Ми поклін Йому хочем віддати.
То ж сьогодні весь світ торжествує,
Ангели теж співають Всехвальну
І маленьке Дитятко Ісуса
У молитвах своїх прославляють.
Святий Дух над Малятком витає,
Із Різдвом усіх щиро вітає.

2020 р.

Коли серце твоє оточила пітьма
Кожен подих здається важким,
Ти згадай, що яким би тяжким не був шлях
Ти Господня донька або син.

Ти в моменти такі доторкнись до Творця,
Хоч в молитвах прохання кричи.
Та допоки до Господа прагне душа –
Ти Господня донька або син.

І нехай будеш падати сотні разів
Та ти зможеш дійти до мети,
Бо з тобою Господь до скінчення віків,
Ти Господня донька або син!

Твоє життя твоя дорога
Чи чув твій розум голос Бога
Твій шлях від рідного порогу
Борись здобудеш перемогу

Твої гріхи твоя покута
У теплі дні і в холод лютий
Душа до тіла є прикута
Плекай добро і зла рви пута

Твого життя винагорода
Нема тут виходу і входу
Ми на Землі людського роду
Плекаєм в вічності свободу

Мій ангел йде зі мною в ногу
Несе мене як нема сил
Мій ангел моя перемога
А за спиною пара крил

Мій ангел моя охорона
Він на сторожі моїх снів
Мій ангел праведна дорога
І він є світлом моїх днів

Мій ангел зажди є зі мною
Коли я ніби сам один
Мій ангел кличе мене в небо
До своїх ангельських родин

Іду дорогою до Раю
Іду від краю і до Краю
Без страху сумнів залишаю
Себе в дорозі відшукаю

Іду дорогою в життя
Мій гріх приносить каяття
Тут ні початку ні кінця
Нема дорозі вороття

Іду на зламі своїх літ
Стіка з чола солоний піт
Сюжет старий як і цей світ
Мені би птахом і в політ

Іду з колиски від порогу
Іду й веде мене дорога
Тамую радістю тривогу
Та йду вперед іду до Бога

Неси життя мене неси
Мої два різні полюси
Давно забуті голоси
Колись такі були часи
Мене зрікалися біси

Моє єство моя потреба
Гординя внутрішнього Его
Зворотній напрямок від неба
Моє бажання чи потреба

Мої дороги і мости
В Христа був хрест а в нас хрести
В житті їх часом не знести
Господь терпів щоб нас спасти
Його в життя своє впусти

Хто такі Рідновіри?
Питання це чую постійно.
Це люди що люблять природу,
І хочуть до неї в обійми.

А що ж таке Рідна Віра?
І це легко теж пояснити.
Це Віра єднання із світом,
Та як з ним в гармонії жити .

Із дому виходь не лінуйся,
І озирнися довкола.
Збагни що усе це Боги,
Онукам створили з любов'ю.

Так так для Богів ми онуки,
І проти ми бути рабами.
Не нюхаєм ладан у церкві,
А свіже повітря вдихаєм.

А ще не боїмось гріхів ми,
Що вигадали для покори.
Бо знаєм існує ще совість,
Ми вільні у виборі долі.

Богів ми всім серцем шануєм,
І можем на "ти" розмовляти.
Бо з ними ми Роду одного,
На "ви" тільки ворога звати.

Ми любимо землю як матір,
А вітер як брат невловимий.
Вогонь то турботливий батько,
Вода як сестра тебе вмиє.

І знаємо все в цьому світі,
Живе, і також має душу.
Не треба це в книгах вивчати,
А треба всім тілом відчути.

І брешуть, що жертви приносим,
Що ніби в нас Віра на крові,
Ми "треби" підносимо щиро.
А жертви у вірі хрестовій.

Ось так розповів я про Віру,
В що вірю, і як відчуваю.
Ця Віра як промені сонця,
Всі душі теплом зігріває.

Як добитись до людей зазомбованих попами?
Щоб прокинулись вони, тілом, духом і
думками.
Зрозуміли що церкви, це могили для народу,
Там енергія мерців, для життя нема нічого.

Прокидайся мій народ, годі Яхве спини гнути.
Ви згадайте про Богів, для яких ми всі онуки.
Забувайте про гріхи,що писались для покори,
А по совісті живіть,створюйте для себе долю.

Годі молитви читать, і покірно щось просити,
Все це є довкола нас,треба тільки роздивитись.
І позбудьтеся страхів про небесне покарання,
Сміло ви ідіть на "ВИ" , як казав наш князь безстрашний.

Той що каганат здолав, і за землі ці загинув,
До останньої секунди залишався Рідновіром.
В наших венах кров князів,що за волю
помирали.
Славили своїх Богів і рабами не ставали.