Зима відступає,тепло на порозі,
Богині Морені вже час відпочить.
Приходить на землю,дочка Лади Леля,
Богиня кохання,тепла і весни.

Під співи птахів,у вінку із квітками,
Із вирію Леля кохання несе,
Щоб хлопці й дівчата знаходили пари,
Кохання повітря наповнило все.

Дружина Ярила струнка і красива,
Теплом зігріваєш усіх на землі.
Господарів в поле ведеш працювати,
Та стежиш щоб гарно сади зацвіли.

Палка берегиня дівчат і кохання,
Даруєш веселощі, празник в душі.
З твоєю появою все оживає,
Ти голубоока Богиня весни.

Людей залякали що й дихати страшно
Сказати " я вільний", то тоже є гріх.
Усе життя маєш тягнути кайдани,
Тому що дитям тебе піп охрестив.

Примушують змалку учити молитви,
До церкви ходити і гроші носить.
Попів у маєтках вважати святими,
Бо будеш покараний Богом чужим.

Не хочу я в церкві коліна стирати,
Я хочу на капищі вільно стоять.
Не вчити слова щоб до Бога звернутись.
Простими словами Богів прославлять.

Я хочу щоб з мене знялись все печаті
Які закривають від Рідних Богів.
Щоб символи сонця назад повертали,
І зняли нарешті всі мертві хрести.

Щоб руни вивчали і значення їхні
Та Віди читали, там мудрість Богів.
З навколишнім світом шукали єднання.
Світогляд із Рабства на Волю змінить.

• Твір:

  Я встану раненько,як сонечко сходить
  Піду за ворота, дорогою в гай.
  Я хочу потрапить в обійми природи,
  На капищі "треби" піднести Богам.

  Із серцем відкритим,ясними думками,
  Звернусь до Богів, щоб почули мене.
  У них попрошу захистити країну,
  І всіх хто ці землі в бою береже.

  Щоб наші солдати не бачили втрати,
  І кулі ворожі не бачили ціль.
  А всі ті ракети що ворог пускає,
  При запуску знищитись самі могли.

  Прошу захистити жінок що ночами,
  Дитя колисають і просять про мир.
  Щоб очі не бачили сліз і печалі,
  І всі дочекались коханих живих.

  Дітей захистіть,бо то наше майбутнє,
  Продовження наше,й майбутніх Родів.
  Щоб більше серця не тремтіли від страху,
  Почувши як виє сирена вночі.

  З останнім проханням від всіх я звертаюсь,
  Та прошу про Мир, щоб скінчилась війна
  А нашій землі більш не бачить страждання.
  Нарешті настали щасливі літа.

• Твір:

  Мене називають безбожником й
  грішним,
  Бо щиро я вірю у Рудних Богів.
  За те що відмовився хрестик носити,
  Сказали що буду у пеклі горіть.

  З дитинства я чув про єдиного Бога,
  Що він усіх любить, життя дарував.
  Та тільки як хочеш тієї любові,
  Ти бійся гріха, і рабом проживай.

  Усе життя маєш прожити в покорі,
  І навіть не думать ,що ще є Боги.
  А як тільки сумніви з'являться трішки,
  До церкви іди там прочистять думки.

  Учити молитви, які лиш навчають,
  Як жити в страху і стражданнях земних.
  А тільки подумав про щастя й достаток,
  То значить з нечистим ти дружбу водив.

  Чому агресивно попи реагують,
  Коли їм кажу про світ Праві і Навь.
  Вони забувають про Боже писання,
  клянуть матюком,що аж вуха тріщать.

  Не хочу я вірить в єдиного Бога,
  Бо чесно скажу це якась маячня.
  Я краще звернуся до Рода, Сварога,
  Що світ наш створили і дали життя.

• Твір:

  Приємно дивитись довкола,
  Народ вже почав прокидатись.
  Цікавить історія Роду,
  Ким предки були в часи давні .

  По трохи спадають кайдани,
  Що довгі віка нас давили.
  Про Рідних Богів вже згадали,
  І що колись вільними жили.

  Не хочуть вже бути рабами,
  Поклони бить Богу чужому.
  Що краще дивитися в небо,
  До сонця тягнути долоні.

  В гармонії з всесвітом жити,
  З природою вміть розмовляти.
  А не читати молитви,
  Смиренно на манну чекати.

  Я вірю мине трохи часу,
  Згадаються всі Боги Праві.
  І те що онуки ми їхні,
  На капищах дружно всі скажуть.

• Твір:

  Мати Макош!Ти плетеш наші долі,
  Наші предки казали ти Мати Земля.
  Берегиня жінок і жіночих ремесел,
  Милосердя й родючість ти людям дала.

  Я звертаюсь до тебе із одним лиш
  проханням,
  Захисти всіх жінок у годину лиху.
  Щоб не плакали діти із ночі до ранку,
  Та війна не забрала більш жодну сім'ю

  Ти на прядці своїй,нам зроби таку долю,
  Щоб закінчилась швидше ця страшна
  війна.
  І родини могли жити далі в любові,
  Щоб міцніли Роди, набиралися знань.

  А як прийде весна то своїми дощами,
  Землю ти поливай щоб росли зернові.
  В кожній хаті хліба запашні випікали,
  Твоїм веретеном гарні долі крути.

• Твір:

  Прошу допомоги Богині Морени,
  Все військо вороже до себе позви.
  Щоб техніка їхня уся вийшла з ладу,
  Не їздила більше по нашій землі.

  Щоб сила ворожа вкрилася мором,
  І більше не думала іти в перед.
  Щоб їхні снаряди зривались на місці,
  А в наших військах не було більше жертв.

  Великий Стрибоже своїми вітрами,
  Ти кожному ворогу очі задми.
  Штормами топи кораблі окупанта,
  В повітрі назад повертай літаки.

  Перун воєвода ти наш покровитель,
  Ти тих хто почав війну всіх покарай.
  Хто хоче й надалі народ мій вбивати,
  Ти блискавку в нього відразу пускай.

  Нехай наших хлопців рятує природа,
  Щоб Велес сказав їм слова захисні.
  А ворог що схоче у лісі сховатись,
  Навік залишився в хащах глухих.

  Сварог створи захист,для наших солдатів
  Щоб був він міцніший за кращу броню.
  А армії нашій зроби таку зброю,
  Яка б закінчила цю страшну війну

  Прошу всіх Богів , допомоги в цій битві,
  Щоб ворог покинув країну мою.
  Ми хочемо миру, ми хочемо тиші.
  Ніколи не бачить й не чути війну.

• Твір:

  Онуки Богів я звертаюсь до вас,
  Прийшов час уже прокидатись.
  Згадати що ми не церковні раби,
  І час вже з колін підійматись.

  Згадайте про предків про свій славний Рід,
  Про совість любов до природи.
  А Віру шукайте не в книгах чужих,
  Вона у серцях і довкола.

  Гріхи пробачають не за молитви,
  А за добру, гарно зроблену справу.
  Бо зроблене діло цінніше тих слів,
  Що в храмі годину читають.

  Сходіть до природи, природа це храм
  Спілкуйтесь з навколишнім світом.
  Купайся у річці, по полю гуляй
  Наповнюйся сонячним світлом.

  Навчайте дітей по совісті жить,
  Вивчати історію Роду.
  Бо все що ми маємо в цьому житті,
  Це предки нам дали з любов'ю.

  І краще ніж ставити в храмах свічки,
  Саджайте дерева довкола,
  Ми слов'яни, продовження славних Богів,
  І матінку наша Природа.

• Твір:

  Народ схаменіться,що стало з вами?
  Чи більше вам нічим зайнятись?
  Глобальні проблеми в країні почались,
  Коли ж нам Різдво відмічати?

  Забули про хлопців що мерзнуть в окопах,
  Що безлад в країні тотальний.
  Тепер важливіше який календар,
  Точніше показує дати.

  Забули історію давню слов'янську,
  І що календар був по сонцю.
  Не цифри вирішують, що і коли,
  А всім володіє природа.

  Змінили Чертоги на зодіак,
  І значення свят поміняли.
  Усе що хотіли прикрити хрестом,
  Ніколи в крові не згасало.

  Відродяться наші слов'янські свята,
  Великдень, Коляда, і Купала.
  І Віру продавню згадає народ,
  А не ту що колись нав'язали.

• Твір:

  Богиня Морена, дочка Чорнобога,
  Могутня володарка темних ночей.
  Узимку гуляє вона між хатами,
  І кличе до себе наївних людей.

  Її володіння за мостом відомим,
  Який із давна звали "Калинів міст".
  Під ним протікає "Смородина"річка,
  Ніхто не бажає той міст перейти.

  Володарка смерті,яку поважали,
  Серпом своїм різала нитки життя.
  Ночами душила,і кров випивала,
  Боялись Морену слов'яни здавна.

  Тому на весні коли все оживало,
  І треба в полях починати робить.
  Морени опудало гарному вбранні
  Під гучні пісні мали люди спалить.

  Отак наші предки прощались з зимою,
  Стрічали весну,оживав цілий світ.
  Та про Морену мав пам'ятать кажен,
  Про одну із славетних слов'янських Богинь.