Останній цвіт…
Весна ще прийде,
До мого саду чи зайде?
Зоря вечірня а чи зійде,
Чи в темінь ночі упаде?

Чи зазирне в вікно світанок?
Чи буде сонячним ще день?
А чи розбудить знову ранок,
Як заспіває соловей?

Останній цвіт уже спадає,
Все більше жАлю додає,
Голубить вітер, наче знає,
А чи майбутнє в мене є.

29.04.2025.
Ганна Зубко

На цвіт весни люблю дивитись,
У її пахощах брести,
Ходою стежки, трав тулитись,
Думки, емоції плестИ.

Вслухатись в пташку полохливу,
Душею ринути у спів,
Щоби у мить таку щасливу
Вітрець з поривами летів.

Туди, де хвилі просто неба,
Й зозуля голосно кує,
Життю би молодість… Не треба,
Хай залишається, як є.

25.04.2025.
Ганна Зубко

На цвіт весни люблю дивитись,
У її пахощах брести,
Ходою стежки, трав тулитись,
Думки, емоції нестИ.

Вслухатись в пташку полохливу,
Душею ринути у спів,
Щоби у мить таку щасливу
Вітрець з поривами летів.

Туди, де хвилі просто неба,
Й зозуля голосно кує,
Життя б добавити… не треба,
Хай залишається як є.

25.04.2025.
Ганна Зубко

Якась мить — і вже цвіт облітає,
А була ж невимовна краса!
Час дає і час забирає,
І весела, й сумна полоса.

Уже білий туман той на плечах,
На зеленій траві, біля ніг,
І не стане у днях і у ночах
Цвіту, схожого, дуже, на сніг.

22.04.2025.
Ганна Зубко

Якась мить — і вже цвіт облітає,
А була ж невимовна краса!
Час дає і час забирає,
І весела, й сумна полоса.

Уже білий туман той на плечах,
На зеленій траві, біля ніг,
І не стане у днях і у ночах
Того цвіту, що схожий на сніг.

22.04.2025.
Ганна Зубко

Якась мить — і вже цвіт облітає,
А була ж невимовна краса!
Час дає і час забирає,
Де весела й сумна полоса.

Уже білий туман той на плечах,
На зеленій траві, біля ніг,
І не стане у днях і у ночах
Того цвіту, що схожий на сніг.

22.04.2025.
Ганна Зубко

В глибінь весни,туди, в природу,
Де вітер, зелень трав,
В любу, без значення, погоду,
Щоб погляд не скучав.

А ніжив хвилі в тіні неба,
Дерева обіймав,
Ще цінна, дуже, є потреба, —
Щоб хор птахів співав.

Та звук блаженства тої "зали"
І тішив, і вітав,
Щоби думки не заважали,
Ніхто не заважав.

22.04.2025.
Ганна Зубко

Цвітуть черешні й вишні рясно,
Черемуха цвіла,
Все, як в дитинстві, та не ясно —
Хрущів чому нема?

І не літали, не гуділи,
Чи мало їм тепла?
Чи, може, очі пропустили,
Не вгледіли хруща?

Ворушать цвітом
всюди бджілки,
Вліз вітерець між них,
Гойдає сніжні, наче, гілки,
І спогад мій… затих.

21.04.2025.
Ганна Зубко

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло,
Біля доріг він, у садах,
Тепло завчасно підоспіло,
Не стало холоду у днях.

І вітер інший, ніжний-ніжний,
Його до рани хоч клади,
Розгомонівся берег ближній,
Що у долині, край ріки.

Там синя-синя хвиля б'ється
Біля розлогої верби,
Там відгук дзвону
вгору рветься
У позолочені хрести.

17.04.2025.
Ганна Зубко

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло,
Біля доріг він, у садках,
Сильніше сонечко пригріло,
Трава піднЯлась на стежках.

І вітер інший, ніжний-ніжний,
Його до рани хоч клади,
Розгомонівся берег ближній,
Що у долині, край ріки.

Там синя-синя хвиля б'ється
біля розлогої верби,
Лиш дзвоном інший відгукнеться,
Де позолочені хрести.

17.04.2025.
Ганна Зубко