На твоєму обличчі — весна.Розпустилася посмішка цвітом.У очах — всіх зірок глибина,І безкрайня душа, як блакитне…

Наче в ангела — голоса тембр:Коли чую його — завмираю.Кожен день у голові лиш одне:Чим тебе заслужив — я не знаю.

У руках твоїх — ласки вся суть.Кожен доторк — пелюстка троянди,А обійми добро лиш несутьЙ сяєш радістю, наче гірлянди.

Ти найсильніший удар, який я пропускав,
Я знову упав у нокдаун, я знову цей бій про**ав.
Мій реф рахує секунди, я не встаю ніяк,
Мені там сняться сни, що об’єднували нас.

Я знову бачу дім, у якому ми разом,
Ховаємось у сни під покривалом вдвох.
Я молодий, сумний, встаю на дві ноги,
Продовжувати бій, як Адоніс у «Кріді три».
Спираюсь на канати, ловлю кожен удар,
Та найсильніший з них
Це той, що був про нас.

Я програю свій бій за боєм, як Тоні Фергюсон,
Проклинаю бокс, рукавички вже поклав.
Ненавиджу себе за кожен свій провал,
За кожен бляха день, коли я програвав.

Кожен день без тебе – як удар у пах,
Я корчуся від болю та знов лягаю на канат.
Я не хочу відбиватись, завдавати тобі шкоди,
Я буду лиш приймати й набирати обороти.
Кожен твій удар ранить мене, дай Боже,

Та найсильніший з них
Це день, що перейшов нас,
Це день, коли відкинула,
День, коли забила
Мене в кутку синьому,
Як малу дитину.

Я боюсь жити
Поза рингом боксу,
Одягаю рукавички,
Повертаюсь на треніровку.

ПОДАРУЙТЕ

Подаруйте жінці свято,
Нехай квітне, як весна,
Бо жінок довкіль багато,
Та кохана лиш одна.

Подаруйте, хай буяє
Ця краса серед краси,
Вона ж вірно вас кохає –
Отже – й щастя їй даси.

Подаруйте жінці радість,
Хай її не покида,
Бо вона – це ваша святість,
Й все додому вигляда.

Подаруйте жінці втіху,
Не скупіться й на таке,
І не буде в вас оргіху́,
Хоч створіння не слабке.

Подаруйте жінці мрію
І окрилюйте її,
Не забудьте дать надію
Й пам’ятать слова́ свої́.

Подаруйте жінці квіти,
Не скупіться на слова́,
Дайте привід їй радіти,
Покажіть, що є дива́.

Подаруйте жінці казку
І кохайте все життя,
А життя дає підказку,
Та й лелійте, як дитя.

Подаруйте жінці щастя,
Всю у нього огорніть,
Хай у неї все удасться!
То ж – кохайте й бережіть!

08.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1007861

Я на кожному твоєму фото,
В усіх книгах і старих фільмах,
Мов тримаю за ідіота,
Залишаюсь у снах і мріях.

Я з тобою в обличчях незнаних,
В чужих жестах, погляді, сміху
Я з тобою в думках і шрамах,
Я з тобою, чи приношу я втіху?

Я у кожному видиху й слові,
В монологах, народжуюсь в тиші.
Я з твоєї створена мови,
Я завжди тут, без перебільшень.

Ти мене вириваєш і душиш,
Бʼєшся ніби об лід бездиханно.
Я з тобою, хоча і не мушу,
Хіба то не зветься стражданням?

ВЕСНА І ЖІНКА

Весна і жінка, сила й перемога,
І гордість, й біль, і сила, і краса,
В прекрасне їй хай стелиться доро́га,
Нехай вмиває Божая роса.

Хай щастя огортає кожну жінку,
Хай буде це щомиті раз у раз,
Поставте їй найвищую оцінку,
І щоб не чула жодної з обра́з.

Весна і жінка… Дві вони святкові,
Й оби́дві плачуть різними слізьми́,
Неначе різні, але й однако́ві,
Й обидві стелять всюди килими́.

Весна і жінка… Дві такі звабливі,
Так їм пасує зваба обидвом,
Вони оби́дві дуже особливі,
І кожна з них дзвенить свої́м дзвінком.

Весна і жінка квітнуть і буяють,
Вони бурхливі, мов гірський потік,
Беру́ть в обійми, ніжно обіймають,
Без них не обійтись ніяк вовік.

Весна і жінка… Їх не зупинити
І браму перед ними не закрить,
І їх ніхто не може замінити,
Та і життя без них не уяви́ть.

10.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051067

ВЕСНА І ЖІНКА

Весна і жінка, сила й перемога,
І гордість, й біль, і сила, і краса,
В прекрасне їй хай стелиться доро́га,
Нехай вмиває Божая роса.

Хай щастя огортає кожну жінку,
Хай буде це щомиті раз у раз,
Поставте їй найвищую оцінку,
І щоб не чула жодної з обра́з.

Весна і жінка… Дві вони святкові,
Й оби́дві плачуть різними слізьми́,
Неначе різні, але й однако́ві,
Й обидві стелять всюди килими́.

Весна і жінка… Дві такі звабливі,
Так їм пасує зваба обидвом,
Вони оби́дві дуже особливі,
І кожна з них дзвенить свої́м дзвінком.

Весна і жінка квітнуть і буяють,
Вони бурхливі, мов гірський потік,
Беру́ть в обійми, ніжно обіймають,
Без них не обійтись ніяк вовік.

Весна і жінка… Їх не зупинити
І браму перед ними не закрить,
І їх ніхто не може замінити,
Та і життя без них не уяви́ть.

10.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051067

Танцює дощ осіннє танго
– танок емоцій, пристрастей.
Бризки краплин – шалений вибух
жаги, кохання та смертей.
Танок відродження і смерті,
який бентежить почуття.
Від ненависті до кохання,
до ейфорії відчуття.
Бурлить, могутньою рікою,
несеться та хвилює кров.
Кохання й пристрасть наступають,
долають перешкоди знов.
Осіннє танго – нескінченна
дуель байдужості й жаги.
Це танець ревнощів, кохання,
емоцій, грації, краси.
Танцює дощ осіннє танго.
Багряний аплодує лист.
За кроком крок, повсюди бризки.
У осені до танго хист.
Танцює дощ осіннє танго…

Я проросту скрізь дерево
Охолонув мій подих в землі

Проросту крізь його навпростець
Крізь дерево на могли моїй
Кожен другий сучок – мій палець
Кожен третій листок – клаптик тих мрій
Я таке саме дерево
Як дощечки у моїй труні

Поховайте мене під деревом
Що коренями росте у мені
Що пробурить мої нирки кігтями
Що нагадуватиме тобі
Як я носився по світу
Як я чекав на зустріч цих днів
Життя перестрінеться з смертю
А дерево зустріне мій «дих»

А тепер похований в дереві
Спотикнувся у застарілій корі
Нагадаю тобі про себе
Залишившись у дереві тім

Під серцем маю небо — мов океан без дна,
Де тоне тиша й мрія розквітає,
І в кожнім промені живе любов одна,
Що душу й тіло ніжно надихає.

Воно у мені світлом виграває,
Коли навколо тьма і завмирає слово,
І навіть біль у ньому не тримає —
Лише росте кохання, знову й знову.

Під серцем маю небо — там зоря,
Що крізь ніч веде мене у невідоме,
Я все пройду і гори і моря,
Бо в мені небо — безмежне і свідоме.

Прошу, скажи мені чого ти хочеш,
Тільки так щиро, щиро, я прошу.
Дивись мені ти прямо в очі,
Я стільки таємниць в собі ношу.

Постав на карту всі свої бажання,
І шепотом тихим вухо ти зігрій.
Нехай лунає і кричить мовчання,
Мовчання тих палких, звабливих мрій.