Я дивлюся на вас,
Діточки мої рідні, кохані,
І від радості сльози
Блищать на очах у цю мить.

Обіймаю вас ніжно,
Цілую, немов востаннє,
Бо душі моїй важко було
Без вас у світі цим жить.

Хоч ваш тато вже нажаль
Зовсім не молодіє,
Та сили ще вистачає,
Щоб бавитися з вами завзято.

Я для вас мої рідні, кохані
Все поясню, що захочете знати.
І віддам, як скарбницю,
Усі свої мудрі знання.

Я відкрию вам велич Ісламу,
Поясню кожне слово в Корані
Хадіси Пророка будемо вивчати.
Щоб релігію ви всім серцем
Любили, знали та вивчали.

Навчу правильно Іслам приймати
Й молитися щиро, щоденно, —
Цим шляхом прямим і правильним
Я, Ін Шаа Аллах, до Раю вас проведу.

Плекайте ж у серці
Цю істину чисту й прекрасну,
Будьте світлом для всіх
І гордістю в кожнім кроці.

Хай під захистом Бога
Ваша доля ніколи не згасне,
А батьківська молитва
Вас береже завжди.

ПІД ПОКРОВОМ ПРЕЧИСТОЇ

Нас під Покров Пречистая візьми,
Ми – діти всі, а ти є – наша Мати,
Як немовлят, усіх нас обійми́,
Благаєм нас завжди́ оберігати.

Надія в нас на тебе, Пресвята,
На те, що омофором нас накриєш,
Несемо ми тяжкого всі хреста,
І від біди, Пречиста, нас закриєш.

Даруй нам світло в темряві тривог,
Коли душа в сльозах і серце ниє,
Веди крізь терни нас до перемог,
Хай віра не зів’яне, а й жевріє.

Ти – зірка, що ніко́ли не згаса,
Ти – тиха гавань в бурі і негоді,
До тебе лине змучена сльоза,
Бо ти – надія в нашому народі.

Покрий нас МИРОМ, Матінко Свята,
У дні війни, у ночі безпросвітні,
Щоб не згасала в серці доброта
І не зів’яли мрії заповітні.

Нас під Покров, Пречистая, візьми,
На кожнім кроці будь, благаю, з нами,
Бо жити, як ніко́ли хочем ми,
Нам поможи у битві з ворогами.

16.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051524

ПІД ПОКРОВОМ ПРЕЧИСТОЇ

Нас під Покров Пречистая візьми,
Ми – діти всі, а ти є – наша Мати,
Як немовлят, усіх нас обійми́,
Благаєм нас завжди́ оберігати.

Надія в нас на тебе, Пресвята,
На те, що омофором нас накриєш,
Несемо ми тяжкого всі хреста,
І від біди, Пречиста, нас закриєш.

Даруй нам світло в темряві тривог,
Коли душа в сльозах і серце ниє,
Веди крізь терни нас до перемог,
Хай віра не зів’яне, а й жевріє.

Ти – зірка, що ніко́ли не згаса,
Ти – тиха гавань в бурі і негоді,
До тебе лине змучена сльоза,
Бо ти – надія в нашому народі.

Покрий нас МИРОМ, Матінко Свята,
У дні війни, у ночі безпросвітні,
Щоб не згасала в серці доброта
І не зів’яли мрії заповітні.

Нас під Покров, Пречистая, візьми,
На кожнім кроці будь, благаю, з нами,
Бо жити, як ніко́ли хочем ми,
Нам поможи у битві з ворогами.

16.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051524

Смуток від болю і печалі на лиці
Вона ховала під вуаллю.
Своєю ходою по землі вона
Брела мов у пітьмі.
І очі лиш тоді до неба підіймала,
коли з молитвою до нього йшла.
І тихо так її уста молитвою горіли.
За сина, за чоловіка, за брата на війні.
І очі завжди в окулярах,
щоб світ не бачив туги в очах.
Їх образ в серці берегла і
З думкою про них лиш засинала.
А ранком почувши в телефоні голос їх,
Зробила каву, так на чотирьох.
Що ніби вони вдома і за столом сидять.
І ніби з ними говорила і плани 
Будували на життя.
Та тільки у кімнаті тиша….
І кава не випита до дна.
З молитвою прокинулася я.
З молитвою і засинаю.

Розтікається світло по твоїх артеріях,
Зевс могутній піклується разом із Деметрою,
Там, де дух – неодмінно прибуде матерія,
Тільки цього, на жаль, не всі допетрують.

Де молитва існує – присутні янголи,
Нерухомість не має ніяких проявів,
Тебе не спинятимуть навіть гантелі зі штангами,
Тебе не злякати жодною зброєю.

Немає доріг, якими не йтимеш ти,
І мрій не існує, які на поразку приречені,
Вірші твої не закріплені римою,
Слова не будують фундамент для речення.

Подивись мені в очі.
В них крик моєї душі,
що кожної ночі з молитвою
один на один.
Вона, плаче в чорній тишині.
Згадає те минуле, що подарувало
ій біль навіки.
Зруйнувало ту дитину,
що батьки так ніжно берегли.
Подивись мені в очі, скажи.
,, Що там бачиш ти?"
Питання часу, відповіді там.
Тільки на сердці зостався шрам.

Кава на світанку у кожного своя,
у мене в кімнаті, а в тебе в окопі.
У мене весь день у турботі,
а в тебе весь день за життя.
Два полюси в одній країні
і лиш одна молитва на двох.
Тільки я в кімнаті ,а ти в окопі.
Бережи нас Боже.
Ось і вечір настав.
У мене вечеря на столі за вікном,
а у тебе вечеря під відкритим небом.
І тільки лиш молитва одна :
Дякую Боже, що цей день пройшов.
Ніч за віком. Я під ковдрою.І
очима дивлюся я в стелю.
А, ти ,в спальному мішку
і очима шукаєш ту зірку ясну.
Сон поглинає нас в темную ніч.
Дякую друже – солдате,
за спокійную ніч.

Плаче тихо дівчинка вночі,
її мама на війні.
Рятує солдата – чиєгось сина,
брата, тата.
Медсестра її призвання,
давно обрала вона його.
Я пишаюся нею, сильна вона.
Але моє сердце плаче вночі.
Мамо! В молитвах я звертаюся
до Бога і тихенько шепочу :
,, Бережи матусю. Бережи нас всіх.
Подаруй нам зустріч в Мирі.
В нашій рідній Україні.