Холуй обідраний, голодний
Нащадок вічних злидарів,
Потомок "вєлікава народа"
На Воїна зброю навів.
А він стояв у весняному лісі
І гордо смерті в очі дивився
"Ну што нє боішся?".
А він боятись розлучився.
Нащадок сумнозвісної орди
Думав, що він стане на коліна,
Що, може, вмиється слізьми,
А він сказав лиш"Слава Україні! "
Він же Воїн вкраїнського війська
Йому Україна пече.
Кров тече у жилах князівська,
Козацька кров у жилах тече,
Тут козачата ростуть його діти,
За Вкраїну дід колись воював...
Там, де до життя тягнулися квіти
Вкраїнський Воїн життя своє віддав...

Полонез на клавішах грала весна
Лилась рапсодія прозоро-чиста,
Весна не знала, що прийде війна
Буде недоречною її врочистість.
Вона ішла і розсипала квіти
То тут, то там край дороги...
А десь в підвалах ридали діти
І повітряні лунали тривоги.
І стихало все... Заплакала весна
Вокзалами розлук і криком болю.
Вона зрозуміла, що прийшла війна...
І ридала весна по неволі...

Той пекельний біль не передати,
Не висловить його словами
У світі слів таких не відшукати,
Щоб розказать, що відчуває мама.
А для неї пів світу зникає,
Усесвіту зникає половина,
Коли там, на Сході, шукає
Вона свою шукає дитину.
Біль страшенний розриває груди.
А далі що? Пустка. Пустеля. Пітьма.
Прийдуть, поспівчувають люди...
І як змиритися з тим "Нема"?
Жінка без чоловіка-вдова
Без батька сирота-дитина,
А якже називається та,
Котра на війні втратила сина?..

Звук ОМ сокровенный заиграл
Сознание вмиг он направил
Ну що было потом зачем спасал я
Измученных щоб потом из них своих рабов зделать
Що з в моем сознании сокрыто
Ответ отыскать только з Духом я смогу
Спасти всех ты хочешь
Но цену ты етого ты знаешь?
Живи Делай и Наслаждайся моментом
Который Дан Тебе
14.05.23

Желаний много
Желания похоти одно из них
Осознай момент и просвети его
У тебя был момент такой уже
Справился ты отлично
Создай ты ето снов

Ты бегишь от себя
Остановись прости и обними
Не бойся и не беги
Осознай и прими

Ты спасителем мниш себя
Но сам в привязанности не нужной спасения
Видиш
Осознай и отпусти вы порезнь но вы едины
Отпусти и живи. Она давно живёт своей жизню
14.05.23

Я каву п'ю сьогодні вдома,
Подруга в сусідньому кафе,
А в його очах печаль і втома
Не знає він, що нині доля втне...
А в нього в мозолях всі руки
І капці стерті до дірок
Порох і кров, і "Градів" звуки
І ще, можливо, запах цигарок...
Каву п' ю... Тут життя триває,
А там у нього вбитий побратим,
І брата на зв' язку два дні немає,
І ніхто не знає, що із ним.
Я каву п'ю у себе вдома
За це сьогодні хлопці заплатили
Ціною життя, і сліз, і втоми,
Щоб каву цю я спокійно допила.