Лютий - остання зупинка зими,
Зими, що триває вже рік і на серці так важко!
Бо в пам'яті - біль, і тривоги, і сльози гіркі
За зламані долі, за втрачену мамину ласку.

За тата, який вже ніколи не прийде додому,
За сина чи дочку, що більше не знатимуть щастя,
За маму, яка не обійме вже сина ніколи,
За кожного, хто з рідними й друзями навік попрощався ...

Наш ворог лютує, а з ним - і зима без кінця,
Вона ніби каменем серце навіки закрила.
Забули ми вже, як то гарно квітує весна
І барвами як вимальовує осінь грайлива.

Усе ми забули, здається, але ж то не так,
Бо тихо ми мріємо, що найкраще у нас все ще буде.
Ще цвітом рожевим та білим буятиме сад,
Ще світлим, щасливим і радісним стане наш будень.

Ще трішки і проліски наші проводять зиму
Й лелеки додому повернуться у рідне гніздечко,
Вони ж так чекають, що рідну нестримну весну
Зустрінуть удома, хоч дорога додому й далека.

Бо вдома - найкраще, попри страх перед "завтра" й майбутнім,
Та віримо ми, що зима наша йде до кінця.
І дуже всі хочемо, щоб закінчились всі втрати болючі,
Та мріємо щиро, щоби закінчилась війна.

Ніщо на землі не є вічним, лиш віра у Бога,
А з нею - надія, яка в душі не згаса.
Все буде в нас добре і буде у нас перемога!
І буде в нас мир! І буде в нас справжня весна!

У когось син, у когось їх аж два,
А в когось їх, на радість, є багато.
Нехай же їм дарує Бог в житті
Здоров'я, радості, відваги та завзяття.

Нехай сини мої та кожного і з нас
Ростуть під мирним небом України.
Нехай не чують вибухів ракет,
Нехай не бачать болю та руїни...

Нехай ми, мами, тішимось синами,
Радіємо з їх успіхів в житті.
Дай, Боже, щоби всі вкраїнські мами
Ще в старості своїй були з дітьми.

Не забуваймо ще молитися щодень
За тих синів, які на фронті зараз і не вдома.
Бо через них ми бачимо дітей...
Бо їх чекає мама - як ніколи ...

Чекає мама - день і ніч не спить...
А ми спимо й сини мої зі мною...
Я дякую тій мамі і прошу
Здоров'я сильного для її Героя.

Цінуймо мир і затишок сімейний,
Цінуймо радість у очах синів.
Не кожен син вернеться вже додому -
Бо він за мир для моїх дітей поліг...

Засяяла зірка яскрава на темному небі,
Родина уся до Вечері Святої зібралась.
Почали з молитви, куті запашної, смачної,
Колядки Ісусу - Месії щасливі співають...

Але не у кожній родині сьогодні святкують,
Не всі колядують, віншують, радіють, на жаль.
Не кожна сім'я усі страви різдвяні смакує...
Бо сум огортає, на серці поселилась печаль...

Сьогодні спіткала страшна біль утрати
Багато родин, ридає наша земля ...
Чекає синочка із фронту заплакана мати,
А інша оплакує, бо сина вже більше нема ...

Порожні стільці за святковим столом на Вечері -
Різдво наші воїни стрічають з автоматом в руках...
Хоч теж дуже хочуть додому, до рідних, до друзів,
Та знають - без них ми б не мали сьогодні Різдва.

Згадаймо усіх, кого більше уже не побачимо,
Згадаймо героїв, бо ми вдома, в теплі, із дітьми.
Подякуймо Богу за те, що дозволив Різдва дочекатись,
Подякуймо воїнам за колядку на рідній землі.

Хай блага новина дарує їм швидку перемогу,
Перемогу над ворогом, світла над ніччю та злом.
Хай зірка різдвяна веде їх до рідного дому,
Де мама чекає, де мамині руки й любов.

Святвечір готується йти в українські родини,
Він тихо підходить до кожного дому й вікна ...
Сьогодні сумний він - болить йому Україна,
Сьогодні він плаче - в Україні тяжка йде війна...

Як важко Йому приходити до хати, де плачуть
Ті діти, що втратили тата на проклятій війні.
Як гірко, бо в чорній хустині чиясь сидить мати
Й цілує світлину, де син ще сміється живий ...

І серце Його закипає від болю, бо бачить
Як хлопці й дівчата в холодних окопах не сплять...
Тужливо Йому, бо замість Вечері й колядки
Над ними ракети та вражі гармати летять.

Печаль огортає, коли Він іде Україною,
Де спалені села, міста вже згоріли до тла...
Та знає Святвечір, що поки його всі чекають в родинах,
До доти є віра, до доти надія жива.

І Він поспішає туди, де на нього чекають,
А з ним і різдвяна на небі вже вийшла зоря.
Свіча запала, колядки вже люди співають,
І всі прославлять народжене Боже Дитя....

Ісус народився - на радість всім нам та на славу,
Й дарує надію, що світло здолає пітьму.
Що скоро і наша звізда перемоги настане,
І мир повернеться назавжди в країну мою.

Не падаймо духом - радіймо Різдву і колядці,
Пам'ятаймо високу ціну героїв війни....
Згадаймо в молитві, у храмі, тримаймо у серці
Усіх, хто боронить Святвечір для наших родин.