<p class="wp-block-paragraph">Безкрає небо засмутилось<br>Від смутку в’яне все живе<br>Життя немовби зупинилось<br>В рідній країні війна йде</p>
<p class="wp-block-paragraph">Безстрашні воїни на стражі<br>Безпеки нашої святої<br>Кругом знищених міст пейзажі<br>«Дарунки» армії лихої</p>
<p class="wp-block-paragraph">Та є щось сильне, нездоланне<br>В цій легендарній боротьбі<br>Це Божа воля невблаганна<br>Яскраве світло у пітьмі</p>
<p class="wp-block-paragraph">Це наша віра в силу правди<br>Бажання й мрії про одне<br>Народ наш вільний та незламний<br>Ми віримо, що Мир прийде</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Христина</p>
<p class="wp-block-paragraph">24 лютого вранці- рано<br>На нас напали росіяни.<br>Розпочали з нами вони війну,<br>Криваву, безжальну таку.<br>Наші села і міста<br>Бомбить наволоч така.<br>Навкруги нас усе палає.<br>Фашист зовсім жалю не має-<br>Убиває всіх підряд<br>І дорослих, і малят…<br>Не жаліє він нікого,<br>Бо пробива собі дорогу<br>До Києва, нашої столиці,<br>І не хоче зупиниться.<br>Тому трощить все підряд,<br>Щоб встигнути на парад,<br>Який він запланував.<br>Та не на таких напав,<br>Що без бою його пропустить.<br>Народ наш цього не допустить.<br>Українці- воїни мужні, гідні<br>Стали на захист землі рідної.<br>Відбили натиск супостата<br>Продовжують з ворогом воювати.<br>Народ підтримує армію рідну.<br>Разом дають відсіч гідну<br>Фашисту проклятому<br>І воюють з ним завзято.<br>Деякі міста наші в облозі,<br>Але горять їхні танки на дорозі.<br>Скрізь ворогів убитих багато.<br>Вони вже вічно будуть лежати.<br>Але ворогів і таких чимало,<br>Що не хочуть воювати з нами.<br>Здаються в полон самі,<br>Нікчемні виродки такі.<br>Ворог зазнає великих втрат,<br>Але не поверта назад.<br>На щось іще надіється,<br>Але їхні надії розвіються,<br>Бо народ світу усього<br>Надає нам дружно допомогу.<br>Ми ще сильніші від цього стаємо<br>І таку відсіч ворогу даємо.<br>Хай задумається гарно:<br>Чи минеться це безкарно.<br>Бійся нас, лютий супостат,<br>І повертай скоріш назад.<br>До свого дому шукай дорогу,<br>Бо все одно за нами ПЕРЕМОГА!!!<br><br>Автор: Корлюк Тамара Василівна (85років)</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я не віддам тебе нікому, моя рідна<br>Ти лиш цвіти у серці у вустах…<br>А ти була і будеш завжди вірна.<br>Не будеш ти щаслива у чужих руках!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я не віддам, і хватить гомоніння.<br>Ти в мене щастя, віра в майбуття…<br>А ми з тобою того покоління<br>Або разом, або немає вороття…</p>
<p class="wp-block-paragraph">Нехай цвітуть твої пахучі трави.<br>І ллється пісня, наша, солов'їна<br>А ми все зможем, ти здобудем слави…<br>Героям слава, рідна Україна!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Там де поля, де трави зеленіють<br>Де чути шум дерев і спів птахів<br>Де всі тебе з пів слова розуміють<br>Де на одній дорозі, сотні є шляхів!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ось там мій дім, ось там залишив серце.<br>Старенька хата сповнена тепла<br>Де мати кличе, принеси відерце<br>Води до хати, бо уже нема…</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ось там мій дім, та я нажаль не вдома<br>І тут не чути, навіть шурхіту листків…<br>Блукаю по дорозі, нажаль, та не знайома<br>Доїхати стараюсь, та не купити тут квитків.</p>
<p class="wp-block-paragraph">Там де поля, де трави зеленіють<br>Де чути шум дерев і спів птахів<br>Ось там мій дім, і все там розуміють<br>Де на одній дорозі, сотні є шляхів</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Як багато в слові Україна…<br>Вірні друзі, щирі почуття.<br>Спогади – щаслива вся родина,<br>І те слово усе моє життя!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Як багато в слові Україна…<br>Та і більше, не потрібно слів.<br>Україна – мати, я – її дитина.<br>І не маю більше я дарів!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Вставай Україно, проснись…<br>Проснись від глибокого сну!.<br>Згадай як все було колись,<br>Як хтось не почав в нас війну</p>
<p class="wp-block-paragraph">Вставай Україно, ні кроку назад!<br>І навіть в той бік не дивись.<br>Він ворог тепер, а був колись брат<br>Сестра в тебе була колись…</p>
<p class="wp-block-paragraph">Потрібно проснутись, просніться скоріш!<br>Не треба такою ціною…<br>За Неньку свою, я скажу голосніш.<br>Не йдіть брат на брата війною!!!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Вставай Україно, проснись…<br>Проснись від глибокого сну!.<br>Згадай як все було колись,<br>Як хтось не почав в нас війну</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я люблю тебе, моя Батьківщина!<br>І здається, так буде завжди.<br>Як козак кохає дівчину,<br>Як та качка хоче води!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Але вибач мене, що не вдома,<br>Що навчився жити без тебе.<br>Ти моя Ненька, а не тільки знайома,<br>Ти зі мною завжди і в полях, і у небі!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я люблю тебе, моя Батьківщина!<br>Синє небо, твоє ясне.<br>Я не вдома, але я твоя дитина<br>І ім'я твоє, завжди голосне!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я люблю тебе, моя Батьківщина!<br>І здається, так буде завжди.<br>Як козак кохає дівчину,<br>Як та качка хоче води!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ненько моя, чом солдат в окопі<br>Чом не бачу я твоїх очей?<br>Знаєш синку, Ненька у халепі<br>Притулись сильніше до моїх грудей!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ненько моя, пам'ятаєш…<br>Як з тобою співали ми пісень?<br>Пам'ятаю сину, пам'ятаю…<br>А тепер війна в нас кожен день!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ненько моя, не журися<br>Ще у нас, щасливі будуть дні<br>Знаю сину,знаю…ти молися<br>Щоб настав кінець "отій" війні!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Ненько моя, чом солдат в окопі<br>Чом не бачу я твоїх очей?<br>Знаєш синку, Ненька у халепі<br>Притулись сильніше до моїх грудей!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Мамо, там луги зелені<br>Із будинків пісня ллється,<br>Вишні, наче наречені<br>І народ, що не здається!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Мамо в нас війна на сході<br>Та чому я не збагну,<br>Чом стріляють в брата, годі!<br>Батьківщину маємо одну…</p>
<p class="wp-block-paragraph">Мамо, Батьківщина моя<br>Завжди буде у мене на вустах,<br>Мир потрібний, а не зброя!<br>не бронежилет, а вишиванка,<br>має бути на плечах!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Мамо, там луги зелені<br>Із будинків пісня ллється,<br>Вишні, наче наречені<br>І народ, що не здається!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
<p class="wp-block-paragraph">Україно, моя Ненько, чом ти зажурилась?!<br>Чом заплакана стоїш, у туман повилась…<br>А тому я зажурилась, що війна вже близько!<br>І як хмара із туману, йде вороже військо</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я вже бачила ті війни, де брати народу<br>Умирали за країну, через свою мову<br>І Абхазія, Авган, це все пережили<br>А сини мої померли, їх нажаль убили!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Я не хочу крові більше, я є суверенна…<br>Вороги так як колись, є непримеренні<br>Адже ваша я сестриця, я не хочу бою!<br>А ви взяли і забули…та і взяли зброю!!!</p>
<p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>
Наразі ви переглядаєте архіви блогу i2.com.ua за 18.01.2023.
