<p class="wp-block-paragraph">Він пише листа… Привіт кохана, як справи<br>В нас сьогодні дощить, неначе пізньої осені<br>Навколо мене моторошні,втомлені, грязні канали<br>Але я тримаюсь кохана, тримаюсь, і сумую за твоїми ніжними косами</p> <p class="wp-block-paragraph">Вона пише… В нас сьогодні наче спокійно<br>Кожний день я дивлюсь в наше старе понівечене вікно<br>Пам'ятаєш ми хотіли зустріти нашу старість гідно<br>А тепер я молю щоб зустріти її удвох</p> <p class="wp-block-paragraph">Він пише листа… Розкажи як там наша доця<br>І скажи що я їй ляльку велику велику куплю<br>Я прийду обіцяю у цьому році, ти скажи їй<br>що я безмежно її люблю…</p> <p class="wp-block-paragraph">Вона пише… Десь поблизу гриміло холодно<br>а можливо салюти, можливо у когось щасливі дні<br>Так як в нас колись пам'ятаєш, але не сьогодні<br>Нещасливі бувають ,ні не так, не буває щасливих людей у війні</p> <p class="wp-block-paragraph">А ти знаєш, В нас під хатою, переляком зі стріхи<br>принесло звідкілясь, кошеня… все брудне<br>перелякане , мокре , пахне західним вітром<br>А в очах сум і горе, воно в цьому світі одне</p> <p class="wp-block-paragraph">я не знаю як дальше будуть пахнути квіти<br>На весні як цвістимуть згорілі поля<br>Але знаю що ти там міцно стоїш, значить буде<br>Найщасливіше вільне твоє немовля…</p> <p class="wp-block-paragraph">Він пише листа… Нас кидає вітрами<br>З переляку у грізний німий буревій<br>Я Кохана стою, я стою із братами<br>Не по крові, ні… більше, по мові своїй!</p> <p class="wp-block-paragraph">Автор: Роман Кукурудз</p>