І Бог мене веде
І віддався Богу
І не боюсь я нічого і нікого
Хоч палає все кругом
Хоч смерть на п'яти наступає
Бог ніколи мене не залишає
Та віра в душі не пропадає
Що через страшні хащі я прийду
І все страшне я омину
Тому що Бог мене виде
І віддався Богу

Брехати із любові – глибина.
Тоненька грань між святістю і світом.
Брехати – це погано, кожен зна.
Хоча не кожен може висловити це відкрито.
Любов живе лиш тільки без брехні,
Без осуду, без заздрості і злоби,
Без вихвалянь й принижень в кожнім дні,
Без нарікань в адресу ближньої особи.
І як тоненька ниточка в світах
Проводить грань між совістю і нами.
Брехати із любові – Божий знак,
Який так важко передать словами.
Лишень тоді, коли зневіри крах,
І з пелени звільнивши власні очі,
Любов у слові й діях повсякчас
Обійми свої відкриває нам охоче.
І по лиці невинна скотиться сльоза
Й жаринки вогник в серці запалає.
Благословенна є людина ця –
Котра з любов’ю, у потребі, ближнім помагає.

Привіт, синочку.
Вже поріг сипучим снігом замітає.
На дворі 26 рік, але твоїх слідів немає.
Не йдеш по снігу крадькома, щоб нас із св'ятом привітати…
А за вікном така зима, не хочеться виходить з хати.
Я свої сльози обітру,
Господь хай рани полікує.
В твою кімнату я зайду і тут тобі заколядую.
І понесеться…
В небеса полине спів…
І ти почуєш…
Бо я ще в вимірі іду…
Ти вже у вічності св'яткуєш.
Христос ся рождає!
Славімо Його!

Я дякую Богу за все що я маю:
За серце,
за подих,
за віру святу,
За мудрість,
за вміння й земне розуміння
й пізнання того, з ким я поруч іду
За зоряне небо,
за вітру обійми,
за сонячний ранок,
за літнє тепло
За чистії роси й за гостре каміння,
йдучи по якому ти віриш в добро
За щирих людей,
за чарівную мову,
за пісню співучу, що в грудях бренить,
За посмішку з ранку
й душевну розмову,
за кави ковток і за радості мить,
За зиму і літо,
за весни суцвіття
і осені шелест земних кольорів
Я дякую Богу за все що я маю,
Що Господь мені дарувати хотів

Я дякую Богу за все що я маю:
За серце,
за подих,
за віру святу,
За мудрість,
за вміння й земне розуміння
й пізнання того, з ким я поруч іду
За зоряне небо,
за вітру обійми,
за сонячний ранок,
за літнє тепло
За чистії роси й за гостре каміння,
йдучи по якому ти віриш в добро
За щирих людей,
за чарівную мову,
за пісню співучу, що в грудях бренить,
За посмішку з ранку
й душевну розмову,
за кави ковток і за радості мить,
За зиму і літо,
за весни суцвіття
і осені шелест земних кольорів
Я дякую Богу за все що я маю,
Що Господь мені дарувати хотів

Вже Маланка щедрувала
Та Василько засівав,
Миру і добра бажали.
Час Водохреща настав.

На світанку у криниці,
У ставочку й кожній з рік
Чистая вода святиться
І цілющою весь рік

Вона буде в мене й тебе,
Якщо вчасно наберем.
Покропити нею треба –
Все погане пропаде.

2026 р.

РІЗДВО І БАЖАННЯ

Йде Різдво, прямує в зорянім намисті,
Янгол над хата́ми крила розгорнув,
Сніг лягає сріблом на віконця чисті,
Бо на світ в стаєнці з’явиться Ісус.

Дзвони линуть в небі, мов дитячі мрії,
Ру́ки ми складаєм в щирих молитва́х,
Боже, дай нам сили, дай любові й миру,
Щоб жила́ Вкраїна вільна не у снах.

Коляда лунає, пісня неземная,
Йде від хати, лине в зоряний прості́р,
Сяє над вертепом зірка провідная,
І в душі співає Ангел із хорів.

За столом родина і молитва щира,
Очі повні віри, серце – як вогонь,
Хай Госпо́дь з Небес нам зі́шле сво́ю міру:
Мир і перемогу, що зросте з долонь.

Тиха ніч святая, сніг лягає м’яко,
Тиша в Божім світлі, Божа благодать,
Хай в душі́ зростає віра, як зернятко,
І веде крізь те́мінь зви́тягу кувать.

Хай замість тривоги – дзвони на світанку,
Хай дитя сміється, а не плаче в сні,
Хай в душі – колядка, а не чорні ранки,
І в серцях молитва, як зоря в вікні.

Хай молитва наша все зліта до Бога,
Й буде понад нами Божа благодать,
Хай веде нас віра крізь важку дорогу,
І свічкам життєвим хай не дасть згасать.

На столі – пшениця, в рушниках – надія,
Під обрусом – пам’ять, в серці – рідний край,
Хай Пречиста Діва буде в наших мріях,
Буде нам як Мати й захисти́ть наш край.

18.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID:  1054031

РІЗДВО І БАЖАННЯ

Йде Різдво, прямує в зорянім намисті,
Янгол над хата́ми крила розгорнув,
Сніг лягає сріблом на віконця чисті,
Бо на світ в стаєнці з’явиться Ісус.

Дзвони линуть в небі, мов дитячі мрії,
Ру́ки ми складаєм в щирих молитва́х,
Боже, дай нам сили, дай любові й миру,
Щоб жила́ Вкраїна вільна не у снах.

Коляда лунає, пісня неземная,
Йде від хати, лине в зоряний прості́р,
Сяє над вертепом зірка провідная,
І в душі співає Ангел із хорів.

За столом родина і молитва щира,
Очі повні віри, серце – як вогонь,
Хай Госпо́дь з Небес нам зі́шле сво́ю міру:
Мир і перемогу, що зросте з долонь.

Тиха ніч святая, сніг лягає м’яко,
Тиша в Божім світлі, Божа благодать,
Хай в душі́ зростає віра, як зернятко,
І веде крізь те́мінь зви́тягу кувать.

Хай замість тривоги – дзвони на світанку,
Хай дитя сміється, а не плаче в сні,
Хай в душі – колядка, а не чорні ранки,
І в серцях молитва, як зоря в вікні.

Хай молитва наша все зліта до Бога,
Й буде понад нами Божа благодать,
Хай веде нас віра крізь важку дорогу,
І свічкам життєвим хай не дасть згасать.

На столі – пшениця, в рушниках – надія,
Під обрусом – пам’ять, в серці – рідний край,
Хай Пречиста Діва буде в наших мріях,
Буде нам як Мати й захисти́ть наш край.

18.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID:  1054031

А на свят-вечір
Кутя багата,
Бо разом з нею
Всіх страв дванадцять.
Ну, а Маланка
Та й на вечерю
Приготувала
Кутю вже щедру.

Пекла ковбаси,
Студень варила,
Сир запікала,
Сало коптила.
На щастя-долю
Василь засіє,
Чарочки повні
Йому налиє.

На Водохреще
Кутя голодна,
Бо у цей вечір
Піст дуже суворий.
Свят всім веселих,
Куті смачної,
В містах і селах
Миру й спокою.

2017 р.

Таємнича ніч Різдва в Україну завітала,
Де Марія Пресвята свого сина сповивала.
Огортала ніжно так, цілувала і співала:
Люляй, серденько моє, я на тебе так чекала.
Ти дарунок мій з небес, благодать самого Бога.
Ти прийшов нести свій хрест.. нелегка буде дорога…
Ти спасіння для людей, тих, що вірують у Тебе.
Спи, маленький, засинай … Ти блакить самого неба.
Свої ручки простягни на знедолену Вкраїну.
І любов’ю огорни всіх людей, усі родини.
Наші сльози обітри і даруй душі спасіння.
Ти прийшов до нас з небес… В вірі дай знести терпіння…
Спи, Ісусику, дрімай. Сни нехай колишуть мрії.
Ти прийшов в чудовий край, повний світла і надії.
До Марії Божий Син простягає рученята.
Ними хоче Бог з небес всі народи обійняти.
І Вкраїну чарівну …, що по хресній йде дорозі,
І родину не одну, що ще досі у тривозі,
І батьків, які дітей в вічність серцем проводжають,
І соколиків-солдат, що в окопах замерзають.
Й душі світлі, в небесах, що піднялися до РАЮ,
Що пройшли земний цей шлях. Їх до себе пригортає.
Спи, маленький, засинай, хай зникають всі тривоги.
Україна – чудний край. Тут ідуть святі дороги.
Споконвіку ця земля Богом дана для спасіння.
І відродиться вона. Благодаті тут коріння.
Спи, Ісусику, дрімай, ми співаєм крізь руїни:
Народився нам Христос! Він спаситель України!