ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Філософські    Земля

Земля

За що ж їй на вік ще такий молодий –
у долі знайшлося сліпого завзяття?
у відчаї й горі кривавих подій
втопити її молоденьке багаття.

Народжена в променях слави дідів –
в багрянім і світлім прадавнім промінні,
та змалечку, з ранніх і юних років
сивіє епоха на цім поколінні.

На чорнім ріллі цих родючих ланів,
що кров’ю до краплі сьогодні омиті,
лягли, як один, всі найкращі з синів
за пам’ять про мамине світло у світі.

І нині одвічна трива боротьба –
гуде поневолена, стомлена сталь.
Вкарбовує пам’ять нові імена
дітей, що втонули у крові, на жаль.

stop wars

  Філософські    Тут доленька моя

Тут доленька моя

Далеко через поле
Стежина повела
Туди, де хлібне море
Знов хлюпнуло тепла.
Де колос ваговитий
І зерна золоті
Та мак, росою вмитий
Й блакитні васильки.

Де жайвір в високості
Тріпоче прапорцем.
Іду туди не в гості,
В душі приємний щем.
І десь поділась втома,
Бо почуваюсь я,
Неначе в ріднім домі,
Тут доленька моя.

2019 р.

  Філософські    Не старіти серцю жінки

Не старіти серцю жінки

Хоче навесні дівчина.
Щоби хлопець чорнобривий
Кликав у вишневий сад.
Бачити її він рад.

Колиха дитятко влітку
Молода вродлива жінка
І тихесенько співає,
Крихітку так забавляє.

Восени трима за руку
Літня жіночка онука.
Хоч у косах срібна нитка
Та красива на обличчі.

Взимку прабабусю нашу
Тішать милі правнучата.
То ж у будь якому віці –
Не старіти серцю жінки.

2018 р.

  Філософські    Не старіти серцю жінки

Не старіти серцю жінки

Хоче навесні дівчина.
Щоби хлопець чорнобривий
Кликав у вишневий сад.
Бачити її він рад.

Колиха дитятко влітку
Молода вродлива жінка
І тихесенько співає,
Крихітку так забавляє.

Восени трима за руку
Літня жіночка онука.
Хоч у косах срібна нитка
Та красива на обличчі.

Взимку прабабусю нашу
Тішать милі правнучата.
То ж у будь якому віці –
Не старіти серцю жінки.

2018 р.

  Філософські    Краплина життя…

Краплина життя…

У колеому русі, краплина життя.
У кожнім його міліметрі…
Що робить його найдивнішм – життя?
Невпинна дорога до смерті…

  Філософські    Сірий стрій…

Сірий стрій…

Між світом білим і полем сірим —
Безодня прірви, німа й пуста.
Там доля пише сценарій вміло:
Із раю — прямо в святі жорна.

Відлунням звуків між скель бідових
Почуєш шепіт — замри і стій:
То душі в пісні кружляють томно
Над світом віри й чужих надій.

Співають тужно мотив невинний,
По гострих скелях — їх не спинить.
Вони штурмують дорогу в небо,
Та бродять світом, як сірий стрій.

Їх шлях тернистий, об камінь гострий,
Вони турують невпинно – йдуть.
Роздерті рани на сірих шатах
Шумлять об скелі відлунням куль.

  Філософські    Сумую щиро….

Сумую щиро….

Сумую щиро, радію гордо.
За все що було, й чого нема.
Весь час невпинно, служив я Богу.
Від того серце моє співа.

  Філософські    Мами…

Мами…

Життя розділилось на «до» і на «після»,
В квартирі гармидер, розкидані речі.
На стінах — відбитки: долоні та їжа,
Фломастер на стелі — автограф малечі.

Крізь втомлені очі ти дивишся п’яно,
Шукаючи в хаосі світлу причину.
І раптом згадаєш: це все — не погано.
Ти просто у світ привела… людину.

  Філософські    Поділися любов”ю

Поділися любов”ю

Хоч погода похмура й мінлива:
Дощ та сніг, а чи сльози сльоти,
Треба в будь яку пору щасливим
Почуватися й радість нести.

В будень теж, а не тільки у свято
Слід знаходити свій позитив,
Бо прекрасного в нас так багато,
Лиш підмітити вмій його ти.

Друзів ти заряджай оптимізмом,
А погане від себе жени,
Поділися любов"ю із ближнім,
То й шанованим будеш людьми.

2016 р.

  Філософські    Вічно молода душа

Вічно молода душа

Ой. літечко, літечко, літечко життєве,
Квітами барвистими ти вже відцвіло,
Йде з плодами стиглими осінь-королева,
Хоча не розхлюпалось ще її тепло.

Зігріває серденько тим приємним спомином,
Де в любові скупані юнії літа
Нині збагатилися досвідом, як золотом
Та душа залишиться завжди молода.

2020 р.

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]