Давно вже не тремтиш в моїх руках,
Хоча бажання є щось відчувати.
По цих десятиліттях і роках
Багато вже було чого втрачати.
Але я прагну бачити тебе
І чути, і любити, й обіймати.
Для мене це важливо і тепер,
Хоч іноді ще хочеться й збрехати.
Зв’язок на відстані далекий – лиш зв’язок,
Він розгориться, тліє, вибухає.
Потреба є почути твій дзвінок
І іншої потреби вже немає.

<br>Валерій

Орендую дарма гарну хату
В найглухішому і дальньому селі:
Хай там зручностей і небагато,
Та в природі жити веселіш.

Місто має жирні переваги:
Газ, вода, дорога, тротуар,
Магазини, ринки – не сільмаги,
Але все одно – не той нектар.

У селі життя доволі тихе,
Неквапливе і спокійне, хай там як.
Дощ іде – то капає зі стріхи…
Дрова, піч, город, сапа, будяк.

Все розмірено… Кудись влупило –
Гуркіт бою долинає іздаля –
Як таке росія учудило,
Щоб терпіли це і люди, і земля?!
<br>Валерій

Дерева, як вихор несуться у сні
Світанкове сонце їх бавить
І поїзд уперто дублює мені
Святкові уранішні вправи.

Я їду до вас, наші любі батьки,
Але й до дітей і до внуків –
Щоби перепона від Лети-ріки
Не роз'єднала нам руки

День помину предків завжди навесні
Єднає він нас перевагом
І шанс нам дає: і тобі, і мені
Їм виказать нашу повагу

І щирим бажанням, і вдячністю слів
Принести їм дяку і шану
Про справи життєві донести їм звіт
Оскаржити завдані рани.

Та час промайнув, повертатись пора
До звичних життєвих справ
І незрозумілою знов стає гра
Як начебто щось украв

Та щирість людська, демонструється що,
Стає дефіцитом поволі
І перетворюється у ніщо
У нашій воєнній долі

Там вої змагають і б'ються на смерть
Життя і здоров'я втрачають
А тут не вмирають – наповнюють вщерть
І мудрість віків поминають

Живеш – не потієш, не ореш, не жнеш
Переїдаєш буття
А от коли зовсім до смерті дійдеш
Тоді поцінуєш життя
<br>Валерій

В цій електричці їхати гаразд
Хоча й обідрана і люде всі похмурі
І стукають колеса раз по раз
Вагон трясе і в тамбурі хтось курить

В ній туалет заржавлений і злий
Сердито брязка без замків дверима
Але проте він чистий і сухий
Яка ще тут у біса треба рима?

Тут контролери приязно сумні
До кожного з увагою і шармом
І цим сподобались вони мені
Бо ж молоді і ввічливі задарма

"Сьогодні в нас любов" – одна із них
Показує другій екран смартфона
На це і подивитися не гріх
І посміятися їм вслід з перона

Так люде їдуть всюди й звідусіль
Перебиваючись із потяга у потяг
Людський мурашник плине, як кисіль –
Війни сумний пронизуючий протяг.
<br>Валерій

Постелю тобі трави
і пухом тополі подушку настачу
Легким подихом вітру
дрімоту тобі понесу
І дітей заколишу
і вони уночі не заплачуть
Може в цьому
кохання вселенського суть?
<br>Валерій

Калічать і вбивають на війні
І воїв, і цивільних, і дітей…
На що ж тут сподіваються вони
Після усіх жахливих цих смертей?

Чому вони ворожу свою суть
Не лише не приховують? Натомість
Так героїчно нам її несуть,
Ще й масово прямують в невідомість?

І думаю, що грішників таких
Не мусила терпіти би природа!
Адже це невимовно тяжкий гріх –
Свідомо йти на знищення народу.
<br>Валерій

Вагони і рейки. Вокзал. Пасажир метушливий
По платформах снує, переносячи переносне
Заклопотаний весь і на вигляд доволі щасливий
І в вагоні дорогою, мабуть, він теж не засне

Що чекає його на кінцевій зупинці мандрівки?
Хто сумує за ним й щиро зичить удачі й добра?
Трохи заздрю йому, не тому, що на ньому кросівки –
Невідомості заздрю, яку так смакує душа.
<br>Валерій

Ти ніколи не бачила, наскільки ти красива,
не бачила себе зі сторони.
Коли ти усміхаєшся грайливо,
коли сльозинки котяться по щоці.
Ти ніколи не бачила, наскільки ти прекрасна,
не бачила, які гарні твої очі.
Коли ти просто сяєш від щастя,
коли смієшся щиро від душі.
Ти ніколи не бачила, наскільки ти чудова,
коли тремтить твій голос від любові.
Коли від хвилювання стає тісно,
і серце так шалено б’ється в грудях. ❤️<br>Андруха Крава

Ти ніколи не бачила, наскільки ти красива,
не бачила себе зі сторони.
Коли ти усміхаєшся грайливо,
коли сльозинки котяться по щоці.
Ти ніколи не бачила, наскільки ти прекрасна,
не бачила, які гарні твої очі.
Коли ти просто сяєш від щастя,
коли смієшся щиро від душі.
Ти ніколи не бачила, наскільки ти чудова,
коли тремтить твій голос від любові.
Коли від хвилювання стає тісно,
і серце так шалено б’ється в грудях. ❤️<br>Андруха Крава