Вертайся солодкоголосий,
На кін, на кіл, на брудершафт.
Ти чуєш як уклінно просить? –
Хай відпочине ця душа.

Тебе не гріє погляд сонця –
Тебе пече його вогонь…
Ти бережи своє віконце
І добре бережи його!

Чи марне жде вона, вже спрагла
У супокої німоти?
Душа її від мук засмагла.
Пробач її та відпусти.

27.04.2025<br>Валерій

О, кітко, я від Тебе залежний
І перетинаю кордони належно
І оббиваю кратнє твої пороги
А ночами вию на небо як вовк.

Ох, кицю, час без тебе примара
Ти моє сонце, і ти ж моя хмара
Зглянься хоч раз, скеруй свої очі
На того хто без тебе жити не хоче.

УП<br>CristianVonDyuk

Літнє сонце в небі сяє,
‎День найдовший настає.
‎Тепло землю зігріває,
‎Промінь сонячний живе.
‎
‎Промінь золотий яскравий,
‎Луг у квітах запалав.
‎Квітів барви як веселка,
‎Чути липи аромат.
‎
‎Біля вогнищ сміх лунає,
‎Пісня чується в полях.
‎Дух природи всіх збирає,
‎Час Купала зустрічать.
‎
‎Ніч коротка на підході,
‎Місяць між зірок висить.
‎Мить чарівна і прекрасна,
‎Спів в душі не заглушить.
‎
‎Вітер ніжно трави хилить,
‎Пахне м'ятою роса.
‎Ліс щось шелестом говорить,
‎І птахи співають там.
‎
‎Щастя люди закликають
‎В тиші мрії бережуть.
‎Долю гарну ніч гукають,
‎Та любов в серцях несуть.
‎
‎Сонце силу всім дарує,
‎Кожен промінь мов крило.
‎Все довкола веселиться,
‎Щоб добро перемогло.
‎
‎Хай надія не згасає,
‎Квітне радість повсякчас.
‎Літнє сонце надихає,
‎На добро, кохання, лад.
‎
‎Пам'ятаємо це свято,
‎Де природа квітне вся.
‎Ці свята прийшли від предків,
‎І не канули в літа.
‎
<br>Верещако Сергій

Бабусю рідненька, ви промінь ласкавий,
Мене обіймали так ніжно й ласкаво.
В колисці гойдали, співали тихенько,
А я підростала щаслива маленька.
А як пригорнете — то серце спокійне,
Бо з вами в дитинстві було так надійно.
Сьогодні бабусю вітаю зі святом,
Бажаю здоров'я і щастя багато.
Хай будуть щасливі у вас кожні днини,
Хай люблять і цінять вас діти й родина.
Хай в домі панують достаток і мир,
А сміх зігріває ваш затишний двір.<br>Катерина

Бабусю рідненька, ви промінь ласкавий,
Мене обіймали так ніжно й ласкаво.
В колисці гойдали, співали тихенько,
А я підростала щаслива маленька.
А як пригорнете — то серце спокійне,
Бо з вами в дитинстві було так надійно.
Сьогодні бабусю вітаю зі святом,
Бажаю здоров'я і щастя багато.
Хай будуть щасливі у вас кожні днини,
Хай люблять і цінять вас діти й родина.
Хай в домі панують достаток і мир,
А сміх зігріває ваш затишний двір.<br>Катерина

Бабусю рідненька, ви промінь ласкавий,
Мене обіймали так ніжно й ласкаво.
В колисці гойдали, співали тихенько,
А я підростала щаслива маленька.
А як пригорнете — то серце спокійне,
Бо з вами в дитинстві було так надійно.
Сьогодні бабусю вітаю зі святом,
Бажаю здоров'я і щастя багато.
Хай будуть щасливі у вас кожні днини,
Хай люблять і цінять вас діти й родина.
Хай в домі панують достаток і мир,
А сміх зігріває ваш затишний двір.<br>Катерина

У погляді спокій, мов літній світанок,
Усмішка ніжна, без зайвих прикрас.
Волосся хвилями як нові прикраси,
Що ніжно торкаються світла й очей водночас.
Червоні штани наче полум'я аду,
А чорний топ мов нічна глибина.
У кожен твій крок немов тихий сон,
Який так і хочеться прожити знов і знов,
Ти наче промінь ясного неба,
Що зігріває серце день за днем,
І нехай пролітають години й сезони,
Та образ твій не стерти з думок,
Бо є люди, що світ прикрашають собою,
А ти її найкраща частина життя.<br>Євгеній Лісовий

Час не лікує, а просто маскує,
Наші помилки досі в піску є.
Море не змило плями ці з милом,
Кораблі потопило та берег покрило.

І знову білий аркуш та чорнила на руках,
Як в свою ж труну я забиваю новий цвях.
Може, середовище і створює потвор,
Та все ж у моїх грудях дещо більше за мотор.

Я крав, обманював і пив собі на зло,
Я знайомився, кохав і пробивав чергове дно.
Може б, по законам Божим, я і жив,
Тільки Бог кармани інших сторожив.

Краща версія мене – це просто симулякр,
Що обіцятиме мені майбутній психіатр
А ресентимент – конструктор, з нього мій хребет.
Ображений хлопчинка, небажаний поет.

Тож саме час прийняти темряву в собі,
І через неї я побачу світ у всій красі.
Пробачте мене всі, кого поранив випадково,
І для тих, хто це читає, я лишаю післяслово.

You know, I led a pretty shitty life.
But now, eh… what do you think?
People can change, right?<br>Shame

‎Прийшов цей день і сльози на очах,
‎Схилилось жито, тихо плаче небо.
‎У пам'ять тих, кого взяла війна,
‎Горить свіча, для тих хто вже на небі.
‎
‎Мовчать поля, де грім колись лунав,
‎Де біль і кров змішалися з росою.
‎Та кожен, хто за рідний край упав,
‎Навік безсмертні героїні і герої.
‎
‎Летять роки, але не гасне біль,
‎У кожній хаті пам'ять не згасає.
‎Вона живе крізь бурі і крізь пил,
‎Бо кожне серце біль утрати знає.
‎
‎Ми пам'ятаємо про кожного бійця,
‎І тих дітей, чиє замовкло слово.
‎Їх світлий шлях немає вже кінця,
‎Вони живуть у пам'яті народу.
‎
‎Знов чорний крук кружляє над селом,
‎І плаче мати дивлячись у небо.
‎Та навіть крізь страшний війни погром,
‎Любов до рідної землі – потреба.
‎
‎Сьогодні знов схиляємо чоло,
‎У тиші вдячно квіти покладаєм.
‎За тих, кого життя не вберегло,
‎Ми щиро в серці пам'ять зберігаєм.
‎
‎Нехай ніколи більше грім війни,
‎Не розриває тишу над землею.
‎Хай мир прийде у всі людські думки,
‎І стане доля світлою, новою.
‎
‎Нехай ростуть щасливими сини,
‎І доньки під блакитним мирним небом.
‎Без вибухів, без горя, без війни,
‎Щоб щастя стало нашим оберегом.
‎
‎Схиляємось сьогодні до землі,
‎Мовчанням ми вшануємо загиблих.
‎Бо їхній подвиг іншим дав життя,
‎Їх пам'яті ми маємо служити.
‎
‎І вічно Україна буде жить,
‎Допоки серце б'ється у народу.
‎Ми будем пам'ятати й дорожить,
‎Тими, хто віддав життя за честь й свободу.
‎
<br>Сергій Вірещако