Пелюсточки душі такі виразні,
І ніжноосяйні, люб'язні,
Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі.

І тихо впали на долоні
Небесним сяйвом у безсонні,
Щоб крізь століття і віки
Нести любові пелюстки.

14.07.2026, Благовіщенська

Пелюсточки душі такі виразні,
І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі.

І тихо впали на долоні
Небесним сяйвом у безсонні,
Щоб крізь століття і віки
Нести любові пелюстки.

14.07.2026, Благовіщенська

Зустрічаю світлий ранок,
Життям наповнений світанок.
Де кожна мить, мов Божий дар,
Де щастя сяє поміж хмар.

Де сонце усміхнеться морю,
І світ осяяний любов'ю.
Де вітер пісню принесе,
А серце вірить у святе.

Де квітне віра і надія,
Де оживає кожна мрія.
І вдячна Богу знов і знов
За світ, за щастя, за любов.

08.07.2026, Благовіщенська

​Весь світ повстав проти мене,
Система тисне, гасить емоції.
Я знаходжу віддушину лише серед своїх,
Де розум і серце палають вогнем.
Мій дух не знає спокою —
Він, як загнаний звір,
Б’ється, скавулить і прагне на волю.
​Я благаю Аллаха щодня,
Та темна ніч ніяк не відступить.
Я втрачаю надію, гублю свою віру,
А відповіді й помочі — все не чути.
​Я знаю, це іспит, це шлях випробувань,
Але сили закінчуються, я на межі.
Підтримки нема, я шукаю опору
Лише у собі, у власній душі.
​Я молюся, я каюсь, я знову прошу,
Хоч знаю — бував не завжди правий.
Така вже доля людська, непроста —
Лишатись стійким, коли світ крижаний.
​О, Аллах, я терплю, я долаю свій страх,
Аби не впасти і не зійти з вірного шляху.
Хоч ноша важка, і кожен крок — як удар,
Я все ще тримаюсь. Я буду триматись до краю.
​Бо навіть у темряві, в розпачі днів,
Я відчуваю — мій шлях не скінчився.
Я вистою все. Я пройду крізь вогонь,
Бо дух мій для світла у муках народився.

Поля квітучі серцю дорогі,
І неба височінь ясніє.
Духмяне літо, трави запашні —
Душа від радості ще мліє.

Летять над морем журавлі,
І мчать у далеч кораблі.
Вже сонце тихо сяде за горою,
Й омиє вечір стежечки росою.

І вечір настає… Уже смеркає,
До кожного тихенько завітає
Ніч

15.07.2026, Благовіщенська

П'янило серце світле почуття,
Сяйвом огортавши тиху душу,
Жадана мрія, сповнена життя,
Що ніжно розквітала поміж "мушу"

П'янило серце подихом життя,
І линули у небо мої крила
Жадані мрії, сповнені чуття
Ви вічності моєї світле диво.

20.07.2026, Івушка Моргентал

Не ходжу́ вже посеред полів,
І косу́ поміж трав не здіймаю,
Беру інколи серп, що вцілів,
Але тут же на місце вертаю.

Не копаю землі, бо нема,
Не саджу́, не сію, не по́лю,
Все відсутнє уже і жнива,
Де снопи у копицях горою.

Із криниці не тягну води,
Де стукоче відро по цебринах,
І двором уже не підійти
До хатини тієї, в цеглинах.

Не озветься світанок мені,
Той, що півень тривожив піснями,
Не стрибатиме промінь в вікні,
З запітнілими міні-шибками.

Не мовчатиме ніч за вікном,
Не гойдатиме вітер березу,
Промайне, може, щось поміж сном,
Та видіння те зникне відразу.

17.07.2026.
Ганна Зубко

Там було усього́ забагато,
В незабутніх далеких тих днях,
А прийшлося усе покидати
І пустий, запорошений шлях.

Попрощалась наза́вжди й жалкую,
Безліч раз поверта́ли думки,
Уявляю і досі, малюю
Усі пройдені тії стежки.

Й хвіртки скрип та чаруючі мальви,
Попід стіни уздовж, у саду,
Стиглі вишні, рясні, мов коралі,
Що ніколи уже не зірву́.

Пахнув сад той весною і літом,
Кожна квітка втішала бджолу,
Утішала й мене своїм цвітом,
А тепер загляда́ю в чужу.

Й прикрашала усе за́вжди осінь,
І той сад та з вербами став,
Опадали де яблука в ро́си,
І стояв сіро-сивий туман.

16.07.2026.
Ганна Зубко

Чотири роки — це справжнє диво,
З тобою кожна мить щаслива!
Ти так дорослішаєш швидко, мій синок,
Не випускаю тепло твоїх рук.

​Нехай твої оченята завжди сяють,
Ангели з неба тебе оберігають.
Рости здоровим, мужнім і красивим,
А головне — будь безмежно щасливим!

​Я кожен день за тебе молюся,
До Всевишнього думами злітаю-
Прошу для тебе захисту й сили з небес,
Щоб шлях твій був сповнений див і чудес.

​Щоб обійшли тебе лиха, тривоги і хмари,
Щоб оберігав Господь від злого удару.
Нехай твоя віра міцніє з роками,
Будь праведним, чесним муслімом,
Іди праведними шляхами.

​Крокуй у цей світ гордо, сміливо,
Для нас ти — благословення і диво.
Хай благословить Бог кожен твій крок,
З днем народження, любий, коханий синок!