ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Лірика    118

118

У мене в грудях замість серця кришталик солі
Він полишає мене крізь очі соленою водою
І я без волі стаю суворим до чужої болі
Простої людської а іноді навпаки дикої страшної

Навіщо вуха тупим потворам як вони не чують
По й що їм очі лютим курвам що крізь них не бачать
Діти мого народу, народ мій плаче

Якби не дав мені Бог такої лихої вдачі
Руки тонкої, батіг здоровий, а так стою і плачу
Вмиваюсь кров'ю братів маленьких байдуже
ніхто не бачить

ЙВ

  Лірика    117

117

Ти одна з найпотужніших муз
І в обійми твої я тулюся
Підкоривши свій день свою долю тяжку
А на скон хоч би раз закохатись

Я б нікуди уже й не ходив
Й за пустими не буду ховатись
Зажуривсь, натомивсь, розхотів
Тілко б виспатись як після свята

На дурних нападає любов,
й випадково дається багатство
А тобі подалося в знаки
Обирати найкращих із нас

Настомившись на спадок років
Тяжких мук за тобою ганятись
Я знайшов тебе де не шукав
Як давно хтів з тобою обнятись

ЙВ

  Лірика    116

116

Створювати стосунки на спільних слабкощах
Легко і швидко
Тому що вгору іти складно
А помирати з думкою що ти один
Нестерпно важко

Сьогодні легко сказати
що саме ти робив не так учора
Рік, два
або десять тому назад

Мало хто візьме на себе відповідальність
І скаже як саме я мушу чинити
Аби жити як той хто ніколи не лажав

Завтра мені буде соромно
За ті слова які я необдуманно ляпнув
Але я ніколи не шкодуватиму про те що любив до безтями
Й про це прямо в очі сказав

Пошли мені Боже розумних й найкращих з усіх вчителів
Щоб я реготав в середині, а в очі сміятись не смів.

АЖ

  Лірика    115

115

Сьогодні помирає янгол
Тихенько в своїй стороні
Він думав його дім між нами
Тепер чека нас в вишині

Не шкода мені його душу
За праведно прожиті дні
А шкода живих що зостались
На проклятій нами ж землі

ВК МН

  Лірика    113

113

Камінь, дошка, клята брошка
Ми удвох покриті в зморшках
Ти на даху я в підвалі
Тінь коротка дні тривалі

Трісь як гілка, біль у спині
Ми удвох лежим безсилі
Ти сіда страшна коряча
Я злисілий впрів смердячий

Бідні долі не тікають
Один одне не лишають
Жити в сінях про людей
Геть без грошей, тьма дітей

Бідні клали на ті гроші
Поки люди є хороші

  Лірика    109

109

Боже відмотай життя назад
В час коли ще був маленьким
Поки ще солодким був мій зад
За який кусали мене рідні

Боже поверни мене туди
Коли тато був із нами бідний
Коли невідомий мені дід
Ще жив не в землі а водив фуру

Боже забери мене туди
Де зі мною будуть мої близькі
Де не буде зморщок й сивини
Й скорчені баби ходять тендітні

Де не буде моїх помилок
І Ти виправдаєш кожен промах

АС

  Лірика    106

106

Я знаю те місце
і бачив те місто,
і все на ногах
помаленьку пройшов.

Ти прожила вік,
закохавши мільйони,
а я працював,
забувавши про сон.

Упала сльоза,
як заздрю я небу —
мені світ без тебе,
як й життя, ніпочім.

  Лірика    104

104

Ця біла сусідська ₴'''"@
привела моєму цуценят,
подивись на ці лапи, скули —
вони копія нас удвох!

І мій Барсик довольний, друзям,
запускає у буду всіх,
пригощає їдою друзів
і пишається собою, як бог.

Та важка наша доля в багатстві,
і ніхто мене не пойме…
Не судіть мене сильно братці,
а лопата хай зробить все.

  Лірика    101

101

Я виконаю свій улюблений танець —
перший і останній танець на віку,
не журіться люди я вас не забуду
ляжу відпочину в темному кутку.

  Лірика    99

99

Та є три речі, від яких
я повертаюся до життя
В'єшМак подвійний,
фрі картопля й кока-кола.

PL

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]